сумліні

сумліні
присл. Пр.
Слово честі (вжив. в знач. дійсно, так клянусь!) (Поклястись совістю в правдивості чогось).

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "сумліні" в других словарях:

  • сумління — [сумл’і/н :а] н :а, р. мн. л і/н …   Орфоепічний словник української мови

  • сумліня — совість (та юш не маш ниякого сумліня) …   Лемківський Словничок

  • сумлінний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • сумлінність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • сумлінно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • сумління — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • сумління — я, с. Усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; совість. || чого, чиє, перен. Найчесніший, найсправедливіший,… …   Український тлумачний словник

  • сумлінність — ності, ж. Властивість за знач. сумлінний …   Український тлумачний словник

  • сумлінно — Присл. до сумлінний …   Український тлумачний словник

  • сумлінник — іронічно: дуже чесний [I] людина з поганим сумлінням, поганець [IV] …   Толковый украинский словарь


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»